Заступник голови НАЗЯВО Іван Назаров не пройшов відбір до КСУ і спійманий на плагіаті

Picture

Дорадча група експертів, яка проводила співбесіди із кандидатами на посаду судді Конституційного Суду України, визнала заступника голови НАЗЯВО, члена Комітету з питань етики Івана Назарова таким, що не відповідає критерію високих моральних якостей. Він не зміг пояснити звідки гроші на нерухомість і нові автомобілі. Днями ж стало відомо, що докторська дисертація Івана Назарова містить плагіат.

Заступник Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, член Комітету з питань етики Іван Назаров претендував на посаду судді Конституційного Суду України. Протягом 9 років він би отримував зарплатню близько 300 тисяч гривень на місяць, і потім його б чекала подальша пенсія в 100 тисяч гривень. Але Дорадчу групу експертів насторожив кандидат з багатими батьками, який не зміг пояснити звідки такі статки.

Частину грошей на дві квартири і нові авто Назарову нібито дали батьки, однак документально підтвердити походження батьківських грошей кандидат не зміг. Пояснив лише, що у минулому батько – небідна людина, бо був військовим, працював в СБУ та МВС.

Зокрема, у 2006 році Назаров за подаровані батьками гроші купив Hyundai Accent (2006 р.в.) за 86 тис.₴ Хоча за сім років, які передували купівлі цього авто батько заробив 49 тис. грн, а у матері доходів не було.

У 2011 році Назаров купує Ford Kuga за 284 тис. грн, кошти на який «більшою мірою надали батьки».

У 2013 році Назаров купує ще один Ford Kuga вже за 393 тис. грн, з яких 70 тис. грн надали батьки. У 2017 році Назаров купив квартиру площею 88 м2 за 890 тис.₴ З цієї суми 150 тис. грн знову надали батьки із непідтверджених заощаджень. Того ж року Назаров придбав паркомісце площею 13 м2 за 280 тис. грн, з яких 70 тис. грн дали батьки.

Експерт Ярослав Романюк запитав про це Назарова:

- Іване Володимировичу, станом на 2017 рік вам було 39 років. І ви в 39 років продовжували перебувати на утриманні своїх батьків? У вас своїх доходів не було?

- Я був в аспірантурі до 2003 року. В цей час я на пів ставки працював юристом в приватній фірмі. Із 2003 року я працював на посаді асистента, доцента, після докторантури – на посаді професора, в 2011 році захистив докторську. Звісно, у мене був дохід.

- Але недостатній, щоб купувати такі об’єкти?

- Тут історія трошки інша. Я до 30 років жив з батьками. І весь цей час у мене була мрія придбати власне житло. Ті гроші, які я заробляв з 2000 року, більше половини я залишав собі, щоб у майбутньому купити свою квартиру, щоб бути незалежним від батьків.

При цьому батько Назарова теж не відмовляв собі в купівлі нових автомобілів. У 2005 році він купив Subaru Outback (2005 р.в.), у 2008 році купує Mercedes Benz (2008 р.в.), у 2019 році батько купує Land Rover Discovery Sport (2019 р.в.).

Окрім того, Іван Назаров неодноразово робив помилки у деклараціях, на що звернули увагу члени дорадчої групи експертів.

Власник дорогих авто систематично порушує ПДР і не любить платити за парковку

Дорадча група експертів звернула увагу, що з 2020 по 2023 рік Іван Назаров вчинив 31 (!) порушення ПДР, з яких 16 – це несплата за паркування.

Повне відео співбесіди із Іваном Назаровим можна переглянути на YouTube.

Залишав посаду в НАЗЯВО заради роботи з «академіком» Віктором Медведчуком

Свою посаду в НАЗЯВО Іван Назаров обіймає з 2019 року. Але у липні 2021 року він звільнявся заради куди скромнішої посади в.о. головного наукового співробітника відділу забезпечення інтеграції академічної та університетської правової науки та розвитку юридичної освіти у Київському регіональному центрі Національної академії правових наук України. І що цікаво, своє працевлаштування він організував закулісно, оминувши відкритий конкурс на посаду – ще в червні 2021 року претендентом був зовсім інший кандидат, що підтверджується затвердженим Переліком учасників конкурсу на заміщення вакантних наукових посад у Київському регіональному центрі Національної академії правових наук України.

Навіщо йому це? Іван Назаров готувався до другої спроби стати членом Ради правосуддя.

Про рівень цієї установи красномовно свідчить те, що серед досі дійсних (!) членів (академіків) Національної академії правових наук України по Київському регіону зазначається ексдепутат від забороненої «ОПЗЖ», обвинувачений у державній зраді, Віктор Медведчук, який перебуває під санкціями РНБО за статтею «фінансування тероризму».

Після початку повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 року, Іван Назаров поквапився повернутись до НАЗЯВО, де окрім посади заступника голови вибив собі посаду керівника відділу кадрового та організаційного забезпечення. Запис у його трудовій книжці нібито говорить про звільнення з Київського регіонального центру Національної академії правових наук України. Але, як виявилось, він продовжував працювати там… за сумісництвом аж до грудня 2023 року.

16 листопада 2023 року він брав участь у З’їзді представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, на якому обирали представника до Вищої ради правосуддя на єдину вакантну посаду по квоті науковців-правників. Програвши вибори з величезним розривом доктору юридичних наук, професору Оксані Кваші, вченому секретарю Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, Іван Назаров незабаром остаточно звільнився КРЦ НАПрНУ, чим засвідчив свої суто меркантильні інтереси і аж ніяк не вболівання за розвиток правової науки.

Не пройшов до Вищої ради правосуддя – замахнувся на Конституційний Суд України.

Сплагіатив докторську у російської кандидатки наук

НАЗЯВО отримало скаргу про факт академічного плагіату, вчиненого самим заступником голови.

Докторська дисертація Івана Назарова, яку він захистив у 2011 році на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук, дублює тему кандидатської дисертації росіянки Марини Ярової, яку вона захистила у Москві у 2006 році.

Нібито авторські фрагменти дисертації Івана Назарова, які не містять покликань на літературу, насправді є академічним плагіатом дисертації Ярової.

Він не лише зробив текстові запозичення без посилань на джерело, а й використав чужу ідею. Дивовижним чином, актуальністю теми Іван Назаров визначив необхідність реформування судової системи, як це зробила Марина Ярова, застосував ті ж методи дослідження (історико-правовий й порівняльно-правовий), обрав такі ж країни для дослідження, як і в роботі Ярової і навіть використав типологію країн за судовими системами, запропоновану Яровою.

Окрім того, є текстові запозичення з кількох інших джерел, які добре видно у порівняльній таблиці:

1) Яровая Марина Вячеславовна. Судебные системы современных европейских государств: сравнительно-правовой анализ. Дисс. … канд. юрид. наук. 12.00.01 – Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве. Москва, 2006. (текст автореферату можна завантажити з сайту https://www.dissercat.com/content/sudebnye-sistemy-sovremennykh-evropeiskikh-gosudarstv-sravnitelno-pravovoi-analiz)

2) Колодій А. М. Принципи права України: монографія. К. : Юрінком Інтер, 1998. 208 с. (текст монографії можна завантажити з сайту Бібліотеки НЮУ ім. Ярослава Мудрого https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/MONOGRAFII_2016/Kolodiy_1998.pdf)

3) Круглашов А. М., Озимок І., Астапенко Т. С., Руссу В. В. Європейська інтеграція на початку нового тисячоліття: довідник./ склад. А. М. Круглашов, І. Озимок, Т. С. Астапенко, В. В. Руссу. Ч.1.Чернівці, 2010. 212 с. (текст довідника можна завантажити з сайту https://rieirs.org.ua/images/files/binder1.pdf)

4) Порівняльне судове право: Навч. посіб. / І. Є. Марочкін, Л. М. Москвич, Н. В. Сібільова, В. С. Бабкова, Ю. І. Крючко; за ред. І. Є. Марочкіна та Л. М. Москвич. Х.: Право, 2008. 112 с. (текст навчального посібника можна завантажити з сайту https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/POSIBNIKI_2009/PorivnSudov2008.pdf)

Подвійні стандарти доброчесності уже не вперше зафіксовані – плагіат виявлено у роботах членкині НАЗЯВО Лідії Фесенко, яка опинилась в епіцентрі скандалу щодо порушень під час обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Поки буде мовчати НАЗЯВО?

Wiki