’’Голосування’’ на тимчасово окупованих територіях – вирок для Росії

Поширеною реакцію на результати з виборів у рф з боку західних країн, міжнародних інституцій стало невизнання результатів так званих російських президентських виборів на українських тимчасово окупованих територіях.

Відповідні заяви європейських лідерів, керманичів ЄС було озвучено після проведення так званих кампанії із організації "народного плебісциту" беззмінного кремлівського очільника. Йшлося й про недемократичний характер виборів в цілому, й про невідповідність будь-яким стандартам чесних виборів. При цьому, як правило, не говорять про невизнання так званого "переможця" у цілому.

Сама так звана "виборча кампанія" в рф не відповідала стандартам чесних виборів. До участі не було допущено опозиційні сили, застосовувався адміністративний ресурс, не було прозорості під час підрахунку результатів.

Реклама:

В цілому складно сказати, що в так званих "виборах" відповідало демократичним стандартам. Проте заслуговує на увагу й масштаб порушень положень міжнародного гуманітарного права в організації "спеціальної електоральної операції" на окупованій рф український землі. Він був настільки значний, що якщо б гіпотетично припустити менш значні порушення на території рф, "присумовування" даних по українських тимчасово окупованих територіях (ТОТ) ставило б під сумнів загальну легітимність так званого "електорального процесу". На ТОТ голосування було розтягнуто у часі й тривало у декілька етапів, починаючи з середини лютого.

Звісно, про відповідність будь-яким демократичним виборчим стандартам взагалі не йдеться – те, що здійснювала країна-агресор на ТОТ, можна назвати хіба що театром абсурду або антиутопією. Навіть у порівнянні з псевдовиборами у самій росії, тут відбувалися насправді злочинні дії.

Головним порушенням (а, точніше, злочином) став примус українських громадян, які перебувають на окупованих територіях через факт агресії, до фактичної участі у політичному житті країни-окупанта. Квазіінтеграція через "голосування" є очевидним порушенням міжнародного гуманітарного права, Статуту ООН та Женевських конвенцій.

Другий, але не менш важливий момент: псевдовибори – певний фільтр лояльності наших співгромадян до окупаційної влади. Адже відмова від участі могла тягнути за собою репресивні наслідки з боку окупаційних силових структур.

Згідно з рішеннями російської центральної виборчої комісії (ЦВК), процеси, пов’язані з організацією "виборів" на ТОТ були закритими, зокрема й щодо складу комісій та списків виборців. Так само на "офіційному" федеральному рівні, з посиланням на "умови воєнного стану", було дозволено переміщати бюлетені, куди завгодно.

Ще одна особливість, до якої раніше не додумувались "кремлівські політтехнологи" – можливість голосувати за українським паспортом. І це також зафіксовано в документах російської ЦВК.

Дуже поширеною виявилася практика так званих "мобільних бригад" або "мобільних дільниць". У супроводі військових, залучення яких загалом стало безпрецедентним. Застосовувся й побудинковий обхід щодо "залучення" до так званих "виборів".

Все це повсюдно супроводжувалося тим, що у нас прийнято називати "підкупом виборців" і "незаконною агітацією", а саме – перманентною роздачою гуманітарки разом з агітаційними листівками. Відсутність будь-якої публічної інформації про виборчий процес "компенсувалася" тотальною пропагандою. Всі ресурси були кинуті на те, щоб створити картинку про масову підтримку мешканцями ТОТ так званого "возз’єднання з росією".

В Криму псевдовибори стали лейтмотивом так званої річниці "кримської весни", десятиріччям спроби анексії. Окупаційна "влада" взагалі влаштувала "народні гуляння". До того ж в Криму було впроваджене дистанційне (онлайн) голосування. Хоча навіть сама так звана ЦВК півострову була вимушена визнати: бюлетенів надруковано більше, ніж фактично є виборців.

Псевдовибори проходили без спостерігачів. Їх роль грали, приміром, представники Сирії або крайнє правих маргінальних європейських партій, які "легітимізували" все це дійство. Мовляв, "дивіться, яка тут свобода і демократія!" У такий спосіб "голосування" перетворилося на чорну діру фальсифікацій.

І ось тут ми підходимо до головного висновку.

Так звані "вибори" президента рф, проведені на тимчасово окупованих територіях України, не лише пройшли з порушенням усіх можливих стандартів, але й могли суттєво вплинути на результат "голосування" загалом. За офіційними даними російської ЦВК, які неможливо верифікувати, якщо сумувати всіх, хто начебто голосував на тимчасово окупованих територіях, та кількість бюлетенів, ця цифра становить майже 6 % від усіх виборців, заявлених у росії. Вражає й намальована явка. В окремих регіонах ТОТ вона перевищувала навіть дані організації незаконних голосувань на українських ТОТ в попередні роки російської агресії.

Це досить значна і електорально потужна цифра. Уявім собі таку антиутопію: навіть якби вибори в рф відбувалися за стандартами, самий факт голосування майже 6% "додаткових" виборців викривив би їх підсумки й, відповідно, зробив нелегітимними.

Тобто через "голосування" на ТОТ, є всі підстави не визнавати "вибори" загалом в росії. А відповідно до того "легітимність" так званого "переможця".

***

Для України псевдовибори стали ще одним викликом. Окрім донесення нашої позиції щодо кричущих порушень прав людини на ТОТ до міжнародної спільноти, ми також мусимо працювати над тим, щоб зберегти зв’язок з нашими громадянами і створити умови для деокупації.

Юлія Тищенко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Wiki




Анонсы